Благодаря сотрудникам  участка содержания бездомных животных КП «Уютный город» еще один бездомный пес  нашел хозяев

Его кличут Гришей, фото этой собаки было доступно на сайте «Уютного города» в разделе «Они ищут дом».

Данное радостное событие произошло также благодаря поддержке журналистов Независимого сайта Павлограда, которые всегда помогают сделать так, чтобы как можно большее количество пользователей соцсетей  увидели фотографии животных, что подлежат пристройству.

В этот раз в гости на участок содержания бездомных животных по улице Харьковская, 8-А  вместе с мастером «Уютного города» Юрием Гусаком приехала семья из Павлограда. Мама Юлия Николаевна вместе с сыном-подростком  проживают в частном доме в центре города. Они решили найти себе надежного четверолапого охранника. Для этого обратились в «Уютный город».

Вместе с присоединившимся к ним врачом ветеринарной медицины Ю. А. Яременко посетители  направились к стоящим в ряд вольерам. И как только гости подошли к клетке, в которой находился пес Гриша, мальчишка здесь сразу же остановился и уже не хотел идти дальше.

Как затем рассказывала новая хозяйка собаки, ее сын с первого взгляда захотел взять к себе домой именно ее.

«Наш Гриша не мог не понравится! – улыбнулся Юрий Гусак. – Это действительно замечательный добрый и умный пес. Надо было видеть, как он радовался, находясь  на пороге своей новой собачьей судьбы. Когда мы вывели его из вольера, Гриша от радости упал на землю, виляя хвостом. А затем в машину этот «пассажир», не мешкая, быстро  запрыгнул сам, без посторонней помощи.»

Также сотрудники «Уютного города» рассказали, что сын хозяйки, далее увидев в соседнем вольере собаку по кличке Лаки,  начал упрашивать маму увезти к себе домой  и ее».

Как помнят многие читатели, Лаки – это пес, который зимой был спасен из ледяной полыньи в реке Волчья двумя бесстрашными павлоградцами Костей и Олегом. Рассказ об этой истории и  доступен на сайте «Уютный город» Павлоградского горсовета. К сожалению, вырванное из рук верной гибели животное, пока еще не удается пристроить в добрые руки. А ведь Лаки,  без сомнения в прошлом чья-то хозяйская собака, также достойна как можно скорейшего «усыновления». Пес этого так ждет, что все время сидит возле дверцы вольера и выглядывает своего хозяина. Поэтому мы снова обращаемся ко всем людям, которые ищут себе лохматого друга: не покупайте собаку на рынке. Ведь так вы развиваете чужой бизнес. Вспомните о том, что настоящая дружба не продается и не покупается! Взять собаку из приюта – это во всем мире значит совершить гуманный, престижный и правильный поступок!

«В эту семью Лаки мы не отдали, хотя мама уже почти и согласилась с уговорами сына, – сказал Юрий Гусак. – Ведь решение о пристройстве животного должно быть не спонтанным, а хорошо взвешенным».

Юрий Вадимович подчеркнул, что после того, как каждое животное из участка временного содержания передано новым владельцам, он продолжает общаться со всеми  новыми владельцами. Перед совершением  такого поступка как адопция необходимо взвесить все «за» и «против», чтобы потом снова не пришлось выбрасывать собаку на улицу. Ведь в  таком случае в силу вступает законодательство по жестокому обращению с животными.

Мы созвонились с семьей, пристроившей Гришу, и узнали, что хозяева не могут нарадоваться, глядя на своего домашнего любимца. Он хорошо кушает и уже исправно исполняет свои обязанности охранника двора.

 

 

 

Відповідь на звернення Бориса  Нагорного до Єдиної системи місцевих петицій на сайті Павлоградської міськради

Проблема безпритульних тварин з кожним роком стає глобальнішою. Але в Європі, на відміну від України, за останні роки значно поменшало бездомних тварин, у нас ставало все більше.

Нікому не потрібні вуличні собаки збиваються в зграї, в якій завжди з’являється  вожак. Це спричиняє агресію і робить сусідство з людиною вкрай небезпечним.

Давайте спробуємо розібратися, чому вулиці нашого міста теж заполонили четверолапі безхатченки?

Багато хто з них бігає з кліпсою на вусі, тобто видно, що були намагання цю проблему вирішити. Немало собак-безхатченків раніше були домашніми, про що свідчать їхні ошийники. Якщо придивитися до собачої зграї, нерідко в ній можна побачити тварин декоративних порід, які аж ніяк не могли народитися у підворотні.

Тобто, у кожного собаки був свій шлях на вулицю, і його вини тут немає.

Продовжимо розмову з того факту, що 5 листопада житель Павлограда Борис Нагорний подав до Єдиної системи місцевих петицій на сайті Павлоградської міськради  петицію під назвою «Звільнити місто» від зграй собак!»

Ось її повний текст:

«Ви, панове керівники міста, чекаєте, поки грім не вдарить, поки зграя собак нападе і розірве, не дай Бог, і це не обов’язково буде пересічна людина, бо всі ми під Богом ходимо. Не знаю, чи ще є місто з такою великою кількістю собак, але Павлоград заслуговує на те, щоб поміняти герб міста і на ньому отих собак і змалювати. Ваші казки про притулок нічого путнього не зроблять в цій проблемі, то не вистачить коштів, то – бажання. А проблема просто ПЕРЕЗРІЛА  і чекає вибуху. Треба ставити відповідального  за вирішення цього питання, і з відділом благоустрою якнайскоріше братися за цю важливу проблему. Ви ніколи не бачили, як школярі йдуть до школи або зі школи, і куча голодних собак ледве не кидається на їхні сумки та пакети. Я бачив.»

Станом на 5 лютого за дану петицію проголосували 104 жителів міста. Вона не набрала необхідних 500 голосів, але варта уваги.  

Дописувач Б.М. Нагорний дійсно багато в чому правий: проблема є, вона потребує негайного вирішення і вже вирішується.

Це справді страшно, коли дорослу людину, а тим паче дитину, оточує дика зграя собак, які гарчать і намагаються вкусити. Всі ті мешканці, хто хоч раз побував у такій ситуації, вже ніколи не будуть підкормлювати вуличних собак. Бо це не вирішення проблеми а навпаки, заганяння її ще в більший кут.

Нинішній депутатський корпус Павлоградської міської влади на чолі з головою міста Анатолієм Вершиною стали першими, хто розпочав вирішувати цю проблему комплексно, з розроблення нової міської програми гуманного регулювання чисельності бездоглядних тварин та будівництва сучасної дільниці комунального підприємства «Затишне місто» для їх утримання.

Таке рішення було прийняте з урахуванням досвіду минулих років. Так, до 2017 року в місті виконувалась програма по відлову-стерилізації-поверненню тварин  назад в природне середовище. Так відбувалося не тільки в Павлограді, а й у всіх містах України. Цей  підхід  задовольняв усіх прихильників тварин, волонтерів, проте не вирішував проблеми в цілому.

Тому з січня 2018 року у Павлограді почала діяти нова програма з гуманного регулювання чисельності безпритульних тварин, щоб безхатченків прибрати з вулиць, провести їх  обстеження ветлікарем, а потім пристроїти в добрі руки господарів чи знайти місця охоронців на комунальних підприємствах міста.

Зараз вже активно працює веб-сайт комунального підприємства «Затишне місто» Павлоградської міськради під керівництвом директора Василя Коріневського.

Адреса сайту:  http://zmisto.dp.ua/

На  даний час  тут у  рубриці «Вони шукають дім!» виставлено фото 16 тварин, ми залюбки віддамо їх добрим  людям на свої подвір’я, або в квартири для дорослих господарів та їхніх дітей.  Ще раз нагадуємо телефон, з допомогою якого всі бажаючі зможуть обрати собі четверолапого друга:   095 27 87 911

Також повідомляємо, що фото собак з метою «усиновлення» публікуються на Незалежному сайті Павлограда та в соцмережах за адресами:

http://павлоград.dp.ua/38316
https://www.facebook.com/pavlograd.dp.ua/ https://www.instagram.com/news_pavlograd/

Якщо ви виберете собі тварину, то вона буде передана вам без бліх, вакцинованою та стерилізованою.

Тому чекаємо на дзвінки і хочемо, щоб їх було дуже –дуже багато! Перш ніж купувати собаку – також зайдіть до нас. Тут знайдуться друзі будь-кому до душі – великі, маленькі, охоронці, компаньйони, лінивці та непосидьки. Коли ми беремо таку тваринку, то рятуємо не тільки собаку, яку забрали додому, а й  Людину в собі. Не купуй – прихисти, адже справжня дружба не продається!

Тепер прийшов час сказати про те, що так неприємно вразило в словах дописувача Бориса Нагорного. Це зневажливий вислів про те, що Павлограду треба «поміняти герб міста і на ньому отих собак і змалювати.»

А чи знає шановний Борис Миколайович, що зображення собаки вже давно є окрасою на гербах багатьох країн. Пес завжди символізував собою відданість, готовність прийняти смерть за свого господаря. Так, на гербі Канарських островів дві собаки тримають щит, на якому зображені сім островів, що входять в архіпелаг.

Та  й сама назва країни походить від латинского canis – «со­бака», буквально – «Собачі  острови». На гербі італійського міста Суно,  територіальної одиниці Канади Юкон, іспанського міста Вілобі-дель-Пе-недес, французького міста Сен-Мало також зображені собаки.

Тому варто задуматися, може ми, пересічні українці, робимо щось не так, бо в уяві наших сучасників собака – це вже не друг людини, а її ворог? Чому ж так сталося і коли?

Тому й зростання чисельності безпритульних тварин відбувається у нас,  у першу чергу, за рахунок потрапляння на вулицю домашніх тварин, які втратили господарів через різні обставини, та за рахунок безконтрольного розмноження безпритульних тварин. Корінь вирішення проблеми, на наш погляд, в тому, що люди повинні зрозуміти, хто саме винен у такій чисельності безпритульних тварин на сьогодні. Замість того, щоб  скаржитися на владу, яка «все одно нічого не робить», потрібно кожному бути відповідальним і слідкувати за популяцією тварин. Якщо собака чи кіт не має племінної цінності, їх потрібно стерилізувати, адже на вулицях і так багато безхатьків. Пам’ятаєте слова: «Не бійся ворогів – в найгіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів – в найгіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існує на землі зрада і вбивство.»То ж давайте не будемо байдужими до світу тварин, який завжди поруч з нами.

А ще пам’ятаєте, як говорив Лис із повісті Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц» : «…якщо ти мене приручиш, ми станемо потрібні один одному. Ти будеш для мене єдиний на цілім світі. І я буду для тебе один в цілому світі».
Тож якщо ви приручили когось, будьте ласкаві, не викидайте його на вулицю, адже ви стали цілим світом для вашого улюбленця, і якщо зникає цей світ, його життя стає до неможливості болючим.

 

Елена Юрьевна Томашевская возглавляет в Павлограде коммунальное предприятие «Городской информационно-расчетный аналитический центр». В своей частной жизни она является большим любителем животных. У нее дома живут трое четвероногих любимцев: на улице в вольерах – две немецких овчарки, а в доме – лабрадор.
В последний день ноября в стенах офиса возглавляемого ею предприятия произошло, как назвали его сами сотрудники, «маленькое чрезвычайное происшествие».
Это событие способствовало тому, чтобы жители города и региона узнали мнение данного руководителя в вопросе гуманного сокращения численности бездомных животных в Павлограде.
Предлагаем вниманию читателей интервью с Еленой Юрьевной:
– Придя утром 30 ноября на работу, я увидела, что возле крыльца нашего офиса на улице Соборной бегает большая овчарка. Она была худой, какой-то измотанной, нервной, заглядывала в лица прохожим, как будто искала кого-то. Поэтому я решила, что собака была домашней, но потерялось. Я ее сфотографировала и выложила фото в соцсетях, в разделе, где люди пишут объявления о пропаже своих питомцев.

Далее это рабочее утро для всех членов коллектива было вполне обычным. Однако через некоторое время сотрудницы сообщили мне новость. Оказалось, что овчарка зашла в коридор нашего офиса, где было тепло и уютно, а на улице моросил дождь. Она тихо сидела в уголке, никого не трогая, была спокойной и миролюбивой. Однако сам по себе вид большой взрослой собаки устрашающе действовал на посетителей, среди которых очень много пожилых людей. Конечно же, такому животному нет места в здании офиса. Мы приняли решение позвонить директору коммунального предприятия «Уютный город» Василию Викторовичу Кориневскому и рассказали ему о визите необычного гостя. После этого звонка к нам приехал мастер «Уютного города» Юрий Гусак.
Вместе с Юрием Вадимовичем мы сначала покормили собаку. Она была так голодна, что проглотила полбуханки хлеба. Далее мы вместе с сотрудницами с удивлением наблюдали, как легко профессионал наладил контакт с животным. Когда Юрий открыл дверцу салона автомобиля, собака сама запрыгнула в него. Было ясно, что машина для нее – это хорошо знакомый объект.
Я спросила: «Куда вы повезете собаку?», и в ответ сотрудник «Уютного города» предложил поехать вместе, чтобы удостовериться, что с животным все будет хорошо.
Так, я впервые оказалась на территории выставочной зоны и административного корпуса городского приюта по улице Харьковская, 8-а и была приятно удивлена увиденным. Я впервые воочию убедилась, какой большой объем работ здесь выполнен. Поскольку я сама являюсь владельцем двух овчарок, то сразу же обратила внимание на размеры вольеров, стоящих на территории – они довольно просторные.
В новом здании все сделано добротно, стены комнат блестят кафелем. Просторно и комфортно находиться в этих будущих кабинетах, где скоро будут оборудованы операционная, кабинет ветеринара, моечная, кладовые. Именно так и должны выглядеть современные ветеринарные клиники и приюты.
Я также узнала, что информация о судьбе каждого животного, попавшего сюда с улицы, будет доступной на сайте предприятия «Уютный город». Это свидетельствует о том, что городская программа по сокращению численности бездомных животных на деле работает прозрачно и в согласии с гуманными принципами в отношении братьев наших меньших.
Чисто по-человечески хочу сказать о том, что сотрудники коммунального предприятия «Уютный город» делают очень хорошее дело, определяя ничейных животных с улиц города в приемлемые условия. Животным не место там, где они попадают под машины, мерзнут, голодают и попрошайничают. Теперь, ранее никому не нужных собак, будут кормить, лечить и пристраивать в добрые руки, а также «трудоустраивать» охранниками на городские предприятия. Именно такими действиями мы сделаем лучше и самим животным, и в то же время уберем исходящую от них опасность для людей.
Очень порадовало то, что в штате приюта уже работает ветеринарный врач – Юлия Яременко. Это добрая симпатичная девушка, которая с детства подбирала на улице и выхаживала вместе с родителями птиц и зверей. Человек, а тем более женщина, избрав по призванию профессию ветеринарного врача, априори любит животных и всеми силами будет помогать им.

В заключение хочу еще раз подчеркнуть, что обитание на улице бездомных животных нарушает законодательство, международные соглашения и несовместимо с охраной здоровья граждан, окружающей среды и самого животного мира. Уверена, что все жители города согласятся со мной с тем, что животным лучше быть в приюте.
P. S.. Благодаря выставленному в соцсетях и на сайте предприятия фото овчарки, вскоре нашлись ее хозяева. Как оказалось, собаку зовут Герда, она действительно потерялась. Это произошло во время прогулки. Благодаря сотрудникам коммунального предприятия «Уютный город» собака была доставлена домой. Теперь она снова живет на подворье частного домовладения в районе Новостройки. Фото во время этой встречи сделано Ю.В Гусаком.
Во время общения с хозяевами Герды, Юрий Вадимович обратил их внимание на предусмотренную административную ответственность владельцев животных за нарушение «Правил содержания домашних животных в г. Павлоград», Закона Украины «О защите животных от жестокого обращения» и других законодательных и нормативных актов.